1. Коли ми призиваємо Ім’я Боже, то знесилюємо ворогів наших. Знаючи це, не переставаймо взивати Ім’я Господнє на поміч. У цьому – наша молитва, бо сказано: Моліться без перерви (1 Сол. 5:17). (Відпов. 422)
2. Пам’ятай, що Бог відає таємниці серця, тож не переставай взивати до Нього у серці своєму. Про це сказано у Писанні: Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі (Мт. 6:6). Зімкни ж уста свої і молися Богові в серці, бо хто так робить, той сповняє цю заповідь. (Відпов. 427)
3. Труд серця твого – це постійна молитва до Бога. Якщо бажаєш удосконалитися, молися, та не ліниво, а в надії – і Господь поблагословить тебе. (Відпов. 26)
4. Безнастанне призивання Імени Божого вбиває не тільки пристрасті, але й самі гріховні дії, що слідують за ними. Як лікар підбирає відповідні ліки хворому, щоби йому полегшало (хоча хворий не знає, як він це робить), так само й Ім’я Боже, що його безустанно призиваємо, вбиває всі пристрасті, хоч ми й не відаємо, як це діється. (Відпов. 421)
5. Господь сказав: Просіть, І дасться вам (Лк. 11:9). Молися всеблагому Богові, аби послав тобі Духа Святого, Утішителя, Який навчить тебе усього і відкриє усі таємниці. Візьми Його собі за провідника: Він не допустить до серця твого спокус, до думки твоєї – розсіяности, недбальства, лінощів та дрімоти; просвітить очі, утвердить серце, піднесе ум. До Нього пригорнись, у Нього віруй, Його люби. (Відпов. 136)
6. Коли бачиш, що підступні хитрощі ворога заважають тобі молитися, то не вступай з ним у суперечку, але відразу призви Ім’я Боже – і Господь допоможе тобі, звівши нанівець усі ворожі хитрування. (Відпов. 424)
7. Досконала молитва – в тому, аби розмовляти з Богом, не розсіюючись думками, зібравши всі свої помисли і чуття докупи. Людина досягне такого стану, коли умово вмре для всіх людей, світу і всього, що в ньому є. Така людина під час молитви стоїть перед Богом і з Ним розмовляє. (Відпов. 79)
